1. |
Мій дім горить
06:01
|
|||
|
Червоним цвітом спалахує мерзла земля, вигинається, стогне, дрижить
Відкривають очі оспалі доми під супровід зборів квапливих
Каравани машин приморожених кволо пнуться туманом
Та не знає ніхто, попри сотні питань, що їх чекає у тіні
Хаос
Тисячі розмитих облич, руки тремтять без упину
З кожних дверей, в кожних очах – жах
Сталевий грім крізь хмари лине і разом із снігом сирим на чорні дерева й облізлі кущі ллється полум’я
Ніхто не знає, в що він вірить, відкриваючи стрічку новин, і знов під ногами двигтить шалено земля
У темних складках гір одвічних – прихисток з дружнім вогнем, та дім мій горить і досі чекає мене
Там тисячі стоять у чергах в жадібну пащу війни, я маю вертатись і приєднатись до них
Сонне тихе село, не розбуджене залізним вихором, посередині – темна фігура хмарку туманну видиха і зника
Шкірою пальців я відчував, як вислизають із рук останні сніжинки мирного неба, що різали, наче пісок
Подивись на свій дім, янголе, і узри загибель його в чорних вогнях
|
||||
2. |
Сира земля
04:27
|
|||
|
Сира земля, слід руки на стіні поряд із останньою волею
Букви іржаві склались в благання смерті
Під повіками наче палає багаття
Не зімкнувши очей, шостий день я гнию у твоїм студенім кублі
Прагнеш зламать дух мій – та під позирком моїм тремтиш
Встань, придивись – в моїх очах темно
Чому вирішив ти, що ти хижак, а не жертва?
Чи можна собі уявити звук, із яким безпорадно гатять ноги по мокрій підлозі?
Поки майже безшумно легені прагнуть зробити хоча б один вдих, поки так мелодійно ллється вода на чорну тканину, натягнуту на голову
Крики всіх тих, чиї нігті б’ють струмом, однакові: сповнені безуму, страху, болю, що розумом не осягнеш
Що б не лунало в цьому чистилищі – то звук потойбічних тортур
Але на світанку задрижить бетон і метал: запах пекучий відплати
І горілий череп твій сміється востаннє з ціни твоєї зради
Жовті стрічки – як промені над гільйотиною, і знатимуть всі про твою кару
Як довго ти себе втішав нікчемно, вірив хибно весь час, що ти хижак, а не жертва
Знаю, які сни ти проживав ночами: в них ти вічно тікав, зляканий до нестями
Залишки твоїх кісток розтягнуть пси
Я ще живий
|
||||
3. |
||||
|
Вибиті шибки – як очі мертвотні на лицях змарнілих осель
З кольорів залишився тільки чорний, чорний, чорний
Замість парків - мінні поля і вирви замість шосе
Від землі цього міста чути лиш стогін, стогін, стогін
Обіцяне спасіння – це гнилизна і смерть
Запах диму і вогнища в кожнім подвір'ї, цеглини, що вчора стіною були, сьогодні – вже піч
Чайник старий, наче море, синій, втратив свій колір, як тисячі наших облич
Невже ця реальність тепер назавжди?
Ніч на місто пливе як цунамі, теплих будинків тут більше нема, у темних підвалах від ковдр старих – сморід і пил
Пліснява, холод, пітьма
На решітці, прив'язаній іржавим дротом до сміттєпроводу, запікається хліб черствий і казанок закипа
Запах хлібу горілого цього ні з чим ти не сплутаєш – так пахне надія, якої більше нема
Невже ця реальність тепер назавжди?
В підземеллях мертвого міста ми ще живі
Замість води на будинках сліпучі плакати про нове майбутнє і нове життя
На писках плакатних немає сумніву й сорому сліду: їм невідомо, що таке каяття
Дні затяжні, ночі безкрайні – скільки ще будуть тягнутись вони?
В тиші глухій, в тріску набоїв промінь надії шукаємо ми
Попри все місто буде чекати першого вільного дня
В підземеллях мертвого міста ми ще живі
|
||||
4. |
Вирвані плити
03:19
|
|||
|
Вирвані плити з бетонного тіла, нутрощі сотень життів оку відкриті
Шафа кольору бруду і крові, похила вежа спогадів
З розбитих шухляд фотоальбом забутий: сотні знімків з сотень життів – роки на цупкому папері, хижо поїдені попелом сотні облич
Всіх цих людей вже нема
Всіх цих людей вже нема
Всіх цих людей вже нема
Цих людей нема
|
||||
5. |
Чорні жнива
03:59
|
|||
|
У повітрі чується присмак зміни – диму, що без вогню не бува
На полях незасіяних – чорні жнива
З кожним ранком ближчає зарево бою, що замість сонця нас зустріча
Уночі ж синхронно пульсує під вибухи біла свіча
Висхла земля збирає урожай кісток – безбарвне збіжжя війни
Із-під болотяних шоломів визирають з страхом очі всіх тих, хто цю землю своєю вважав
На клунках, зібраних квапливо – затерта сіра літера Z, заплямована кров’ю
Міцно у ґрунті пустили коріння гвоздики й півонії з сталі, та їх пелюстки заховались від сонця – вони квітнуть вогнем
І де би гидь собі місцину не знайшла – жагучої відплати сонця горять
Узри і плач: звільнені
Та в буремному світі у волі, як і у всього сущого, є своя ціна, і ця воля оплачена смертю найкращих – вони з землею навіки злились
І з залишків тіл під сонячним сяйвом проросте майбутнє життя
|
||||
6. |
Пошук перейдених днів
07:45
|
|||
|
Пил – ветха сіра штора, крізь неї полум'яне дрантя проступа
Пил – ще хвилини тому чиєюсь донькою, чиїмось будинком він був
Так місто стирають на порох, щовечора в сотнях ліжок останнє луна «Прощавай»
Прощавай
Під звук прильотів життя повертається в будинки, хлюпа в кранах вода, майстри заклопотані лагодять вікна
Під звук прильотів на вулицях, всипаних попелом, йде пошук перейдених днів
В бетонних мурашниках під руйновищем плит на пил обертається побут тисяч невинних родин
Розквітає чад у тіні левад, попіл на долонях, вітер злий холоне
Вітер злий
Під кучугурами з цементу й металу чути згасаючий крик: «Допоможіть!», аж доки той голос не зникне і не розсіється пил
Зблиск осяяв застелене ліжко, та побачити його я не встиг – зі звуком краху цілого світу все чорним стало умить
Щільна імла таїть вогонь – все чорним стало умить – щільна імла таїть вогонь – все чорним стало умить
Із пилом в горлі опритомнів під цеглою й плитами – повітря легені обпалює, обидві ноги розшматовує біль, пальці немовбито гумові і цифри потрібні набрати не зможуть вони
Мене огортає холод, вдихати все важче, слабнучи, вию в пітьму
Допоможіть
Допоможіть
Допоможіть
Допоможіть
|
||||
Guerilla Noir Kyiv, Ukraine
If you like Guerilla Noir, you may also like:
Finals.: The Definitive Edition
by The Nietzsche
supported by 10 fans who also own “Пил”
go to album
МАПА. Частина II
by Neformat Family
supported by 4 fans who also own “Пил”
go to album
A hammering new record from Thou finds the long-running group at their scorching best.
go to album
SYSTEMS OF TERROR
by Hate Force
featured on Bandcamp Radio Mar 29, 2024
go to album
Caught in the Treads
by Gatecreeper
featured on Bandcamp Radio Mar 1, 2024
go to album
